Опубликовано: 01.09.2018
Каждый здравомыслящий хозяин земельного участка старается оградить законную территорию от посягательств недоброжелателей. В качестве ограждения – сооружается забор, который строится из различных материалов.
Выбор материалов на современном строительном рынке огромен, но в качестве простого и надёжного можно выбрать профилированный лист. Визуально он красив и не требует особого ухода. Перед сооружением такого рода забора необходимо учитывать много нюансов и рекомендаций.
Профилированный лист – это лист тонкого металла, который имеет продольные углубления (гофра) различной глубины и может быть покрыт специальным лакокрасочным составом. В зависимости от потребительского предназначения имеет различную толщину и длину.
Лист может использоваться в качестве кровельного, стенового, фасадного отделочного материала.
Высота гофры колеблется от 10 до 114 мм. Малая высота (10 — 20мм) используется для отделки стен и ограждений. Средние показатели высоты (20-60мм) предназначены для кровельных работ. Высокие профили (60 — 114мм) необходимы для сооружения опалубки (фундамент).
Производители листов предоставляют возможность выбора слоя защитного покрытия для него. Это подразумевает, что лист может быть окрашен специальной краской (полимер) в любой цвет или же остаться оцинкованным.
Классификация профилированного листа происходит по назначению, наличию защитного покрытия и качеству заготовочного материала.
Типы назначения:
Н – лист предназначен для настильного покрытия. НС – лист предназначен для настила и стенового ограждения. С – лист предназначен только для стеновой отделки.Материал для исходной заготовки:
Тонколистовой оцинкованный прокат. Тонколистовой прокат, покрытый алюминиево-цинковым покрытием. Тонколистовой алюминированный прокат с кремниевым покрытием. Тонколистовой прокат с цинковым покрытием.Наличие защитного лакокрасочного покрытия:
Оцинкованные листы с серебристым оттенком. Листы покрыты краской в разной цветовой гамме.В качестве инструментов понадобятся:
Болгарка с кругом по металлу толщиной 1.5 мм. Ножницы по металлу. Длинная переноска с возможностью подключения к сети 220 V. Дрель и шуруповёрт. Шестигранный переходник, для совмещения с шляпками специальных саморезов. Штыковая и подборная лопата. Кувалда. Ручная трамбовка. Рулетка и строительный уровень. Сварочный аппарат и электроды.Необходимые материалы:
Профилированные листы. Круглая металлическая труба (диаметр 100 мм, толщина 5 — 6 мм) или квадратный профиль (10×10 см, толщина стенок 5 мм). Прямоугольный металлический профиль 20×40 мм с толщиной 2 — 2.5 мм. Возможно использование бетона и бутового камня для укрепления столбов. Специальные саморезы с резиновой гидроизоляционной прокладкой.Сооружение забора должно проходить поэтапно, что включает в себя:
Точная разметка местности и мест для опорных столбов. Установка столбов. Монтаж лаг между столбами. Прикрепление металлических листов к каркасу. Установка ворот или калитки.По всей протяжённости будущего забора на грунте ставятся метки для опорных столбов, как для забора, так и для ворот или калитки. Это можно сделать с помощью вбивания в землю деревянных колышков или просто насыпать кучку песка.
Проводя разметку необходимо, чтобы метки находились по углам забора и в местах возможных изгибов (измена прямолинейного направления). Чтобы столбы были в одной плоскости – между угловыми колышками натягивается капроновая нить, которая в дальнейшем будет служить ориентиром для промежуточных колышков.
Первоначальным этапом установки столбов (опор) в грунте, является рытьё ям, но не всех подряд, а тех, в которые будут устанавливаться основные (направляющие) опоры. Это угловые места и места изгибов. Глубина ям должна составлять не менее 1.2 — 1.5м и шириной 15 — 20см, что способствует устойчивости столбов при различного рода влияния на них (механическое или природное вмешательство).
Далее на дно ямы насыпается немного крупно-фракционного щебня и трамбуется. После этого нужно измерить глубину ямы и перенести (отметить) этот показатель на поверхность круглой трубы или квадратного профиля. К обозначенной длине необходимо добавить высоту профнастила и еще добавить 2 — 3см, которые в дальнейшем будут служить нижним зазором между грунтом и листом (естественная вентиляция).
Когда все отметки нанесены , от общей длины профиля болгаркой отрезается ненужный участок.
Подготовив профиль к установке , он помещается в яму и на 1/3 часть глубины ямы засыпается щебнем. Поверх него заливается слой заранее приготовленного бетона. Во время заливки необходимо следить за вертикальным уровнем положения столба. По данной схеме устанавливаются все остальные угловые столбы, но, при этом, следя за их высотой относительно грунта.
Чтобы не было расхождений в показателях , между их верхушками протягивается верёвка, которая должна показывать горизонтальную нулевую отметку при проверке её строительным уровнем.
Когда основные столбы установлены , следует приступать к монтажу промежуточных столбов по тому же принципу. Протянутые вспомогательные верёвки-ориентиры гарантируют правильное расположение столбов и их поверхностную высоту. Дабы предотвратить проникновение влаги внутрь опорных столбов, их верхнюю часть заваривают металлическими пластинами.
К примеру, если выбран лист длинной 2 м, а глубина вырытой ямы составляет 1.2 м и выбран промежуток 3 см, то длина металлического столба должна составлять 3.13 м с учётом предварительно засыпанного на дно 10 см слоя щебня.
После установки всех столбо в строительные работы прекращаются на 7 — 10 дней, дабы бетон приобрёл необходимую твёрдость.
Существует ещё один метод установления столбов – ручная забивка в грунт. Для этого один человек в вертикальном положении держит трубу, а второй вбивает её ударами кувалды по верхней части трубы. Стоит отметить, что этот способ требует от участников процесса огромных физических затрат и времени, поэтому малоприменим в строительстве.
Чтобы профилированные листы стали полноценным ограждением, между столбами необходимо соорудить металлическую обрешётку, к которой они будут крепиться. Для этого необходимо между столбами закрепить лаги.
Количество лаг может быть разным, в большей степени это зависит от высоты листов. Для стандартной высоты листа в 2 метра необходимо две параллельные лаги в нижней и верхней части столбов соответственно.
На столбах в верхней и нижней части наносятся отметки, по которым будут монтироваться лаги. От верхнего и нижнего края необходимо отступить по 20 см. Ширина межу ними будет в пределах 1.6 м, что вполне допустимо. В качестве лаг используются металлические профили с сечением 20×40 мм или 20×45 мм.
Чтобы закрепить профиль между стальными столбами, первоначально необходимо измерять расстояние между ними, и с помощью болгарки отрезать необходимый кусок от заготовки. Закреплять рекомендуется методом сварки, которая гарантирует надёжность стыковочных мест.
Если опыт сварочных работ отсутствует – можно профили крепить с помощью Г-образных металлических уголков, но этот процесс имеет несколько недостатков: трудоёмкость и длительность. А самым главным нюансом этого рода крепления является возможное расшатывание крепёжных элементов и последующие вибрации всех участков забора.
Когда собран каркас своими руками и проверен на прочность – следует приступать к монтажу профнастила. Для проведения крепежа потребуется участие в процессе, как минимум двух человек. Один будет придерживать лист правильно относительно каркаса, а второй крепить.
Начинать следует от одного из угловых столбов . Прислонив лист к каркасу, необходимо следить за горизонтальными и вертикальными плоскостями листа, ведь в дальнейшем малейшие отхождения от нулевой отметки грозят неровностями листов.
После выравнивания листа его закрепляют к металлическим лагам специальными саморезами с наконечником в виде свёрла. Под этот вид саморезов не требуется обычное сверление отверстий – он углубится в тело профиля сам. Благодаря шестигранной широкой шляпке с резиновой прокладкой – саморез надёжно закрепляет профнастил и не царапает его поверхность.
Первоначально для одного листа достаточно 4 саморезов , ввинченных по его углам. Второй лист прислоняется к первому таким способом, чтобы стыковочные полосы были внахлёст и крепиться таким же способом. Весь процесс повторяется идентично со всеми последующими листами.
По окончанию крепежа всех листов по периметру или отдельной части забора необходимо вернуться к первому листу и закрепить его окончательно. Для этого — в каждую утопленную волну листа вкручивается саморез. Закрепление остальных листов повторяется идентично первому. Когда сверху и снизу листы качественно закреплены к каркасу – забор считается практически готовым.
Современный забор прослужит дольше, если придерживаться нескольких правил:
Когда на поверхности листов появляется загрязнения в виде масляных пятен или обильного слоя пыли, их необходимо удалить с помощью тёплой мыльной воды и мягкой ветоши. Влажную поверхность сразу протирается сухой тряпкой, дабы не оставлять разводов. Нельзя при чистке поверхности использовать абразивные губки или им подобные аналоги . Они могут повредить лакокрасочный слой, в дальнейшем металл может подвергаться коррозии. После чистки листы не нуждаются в дополнительном полировании восковыми аэрозолями.Расстояние между кирпичными столбами или имитацией кирпича может составлять от 2 до 3 метров . Множеством опытных специалистов рекомендуется расстояние в 2 -2.5 метра. Это идеальный вариант для удобного крепежа листов и надёжности опорных столбов.
Не маловажное значение имеет и возможность не состыковки (сварки) двух профилей при большей ширине, ведь стандартной длинной профиля считается размер 2.5м. Цельный профиль – прослужит намного дольше.
Так как материал для забора достаточно долговечен (рассчитан на 25 лет службы), не требует особого ухода, но некоторых нюансов в процессе эксплуатации следует придерживаться:
Не чистить поверхность металлическими ёршиками и не использовать порошковые моющие средства. Не подвергать поверхность обработки химическими растворами, а именно растворителями. Не допускать появления глубоких царапин, которые подвергают металл процессу коррозии. В случаи их выявления их немедленно закрашивают краской или прозрачным лаком. Не разводить рядом с забором огонь и не устанавливать барбекю, ведь от высокой температуры лакокрасочное покрытие может потрескаться. Весь металлический каркас и столбы необходимо раз в год покрывать специальной водоотталкивающей пропиткой.Установка забора из профнастила достаточно проста и не требует высоких знаний процесса. Забор будет радовать взгляд долгие годы и без особых способов ухода за его поверхностью. Данный вид забора – идеальный бюджетный вариант для всех хозяев земельных участков.
Кожна розсудлива господар земельної ділянки намагається захистити законну територію від посягань недоброзичливців. В якості огорожі - споруджується паркан, який будується з різних матеріалів. P>
p>
Вибір матеріалів на сучасному будівельному ринку величезний, але в якості простого і надійного можна вибрати профільований лист. Візуально він гарний і не вимагає особливого догляду. Перед спорудою такого роду забору необхідно враховувати багато нюансів і рекомендацій. P> профільований лист
Профільований лист - це лист тонкого металу, який має поздовжні поглиблення (гофра) різної глибини і може бути покритий спеціальним лакофарбовим складом. Залежно від споживчого призначення має різну товщину і довжину. P>
Лист може використовуватися в якості покрівельного, стінового, фасадного оздоблювального матеріалу. P>
Висота гофри коливається від 10 до 114 мм. Мала висота (10 - 20мм) використовується для обробки стін і огорож. Середні показники висоти (20-60мм) призначені для покрівельних робіт. Високі профілі (60 - 114мм) необхідні для спорудження опалубки (фундамент). P>
Виробники листів надають можливість вибору шару захисного покриття для нього. Це має на увазі, що лист може бути пофарбований спеціальною фарбою (полімер) в будь-який колір або ж залишитися оцинкованим. P>
Класифікація профільованого листа відбувається за призначенням, наявності захисного покриття і якості заготівельного матеріалу. P>
Типи призначення: p> Н - лист призначений для настильного покриття. НС - лист призначений для настилу і стінового огородження. З - лист призначений тільки для стіновий обробки.
Матеріал для вихідної заготовки: p> Тонколистовий оцинкований прокат. Тонколистовий прокат, покритий алюмінієво-цинковим покриттям. Тонколистовий алюмінійовані прокат з кремнієвим покриттям. Тонколистовий прокат з цинковим покриттям.
Наявність захисного лакофарбового покриття: p> Оцинковані листи з сріблястим відтінком. Листи покриті фарбою в різній колірній гаммі. Переваги паркану з профнастилу Матеріал має невелику вартість в порівнянні з цеглою або дубовим парканом. Візуальна привабливість, адже з боку виглядає монолітним. Швидкість монтажу. У процесі спорудження - не буде потрібно використання важкої техніки. Можливість вибрати відтінок листів. Профільовані листи прослужать, як мінімум 8 - 10 років без додаткового ремонту. З листів можна зробити не тільки паркан, а й хвіртку або ворота. Мінімальна кількість комплектуючих елементів для монтажу. Необхідні інструменти та матеріали
Як інструменти знадобляться: p> Болгарка з кругом по металу товщиною 1.5 мм. Ножиці по металу. Довга перенесення з можливістю підключення до мережі 220 V. Дриль і шуруповерт. Шестигранний перехідник, для суміщення з капелюшками спеціальних саморізів. Штикова і подборная лопата. Кувалда. Ручна трамбування. Рулетка і будівельний рівень. Зварювальний апарат та електроди.
Необхідні матеріали: p> Профільовані листи. Кругла металева труба (діаметр 100 мм, товщина 5 - 6 мм) або квадратний профіль (10 × 10 см, товщина стінок 5 мм). Прямокутний металевий профіль 20 × 40 мм з товщиною 2 - 2.5 мм. Можливе використання бетону і бутового каменю для зміцнення стовпів. Спеціальні саморізи з гумовою гідроізоляційної прокладкою. Встановлення огорожі з профнастилу своїми руками
Спорудження паркану має проходити поетапно, що включає в себе: p> Точна розмітка місцевості і місць для опорних стовпів. Установка стовпів. Монтаж лаг між стовпами. Прикріплення металевих листів до каркаса. Установка воріт або хвіртки. розмітка периметра
По всій протяжності майбутнього паркану на грунті ставляться мітки для опорних стовпів, як для забору, так і для воріт або хвіртки. Це можна зробити за допомогою вбивання в землю дерев'яних кілочків або просто насипати купку піску. P>
Проводячи розмітку необхідно, щоб мітки знаходилися по кутах огорожі і в місцях можливих вигинів (зрада прямолінійного напряму). Щоб стовпи були в одній площині - між кутовими кілочками натягується капронова нитка, яка в подальшому буде служити орієнтиром для проміжних кілочків. P> Монтаж опорних стовпів
Початковим етапом установки стовпів (опор) в грунті, є риття ям, але не всіх підряд, а тих, в які будуть встановлюватися основні (напрямні) опори. Це кутові місця і місця вигинів. Глибина ям повинна становити не менше 1.2 - 1.5м і шириною 15 - 20см, що сприяє стійкості стовпів при різного роду впливу на них (механічне або природне втручання). P>
Далі на дно ями насипається трохи крупно-фракційного щебеню і трамбується. Після цього потрібно виміряти глибину ями і перенести (зазначити) цей показник на поверхню круглої труби або квадратного профілю. До зазначеної довжині необхідно додати висоту профнастилу і ще додати 2 - 3 см, які в подальшому будуть служити нижнім зазором між грунтом і листом (природна вентиляція). P>
Коли все позначки нанесені, від загальної довжини профілю болгаркою відрізається непотрібний ділянку. P>
Підготував профіль до установки, він поміщається в яму і на 1/3 частину глибини ями засипається щебенем. Поверх нього заливається шар заздалегідь приготованого бетону. Під час заливки необхідно стежити за вертикальним рівнем положення стовпа. За даною схемою встановлюються всі інші кутові стовпи, але, при цьому, стежачи за їх висотою щодо грунту. P>
Щоб не було розбіжностей в показниках, між їх верхівками простягається мотузка, яка повинна показувати горизонтальну нульову позначку при перевірці її будівельним рівнем. P>
Коли основні стовпи встановлені, слід приступати до монтажу проміжних стовпів за тим же принципом. Простягнуті допоміжні мотузки-орієнтири гарантують правильне розташування стовпів і їх поверхневу висоту. Щоб запобігти проникненню вологи всередину опорних стовпів, їх верхню частину заварюють металевими пластинами. P>
Наприклад, якщо обраний лист завдовжки 2 м, а глибина викопаної ями становить 1.2 м і обраний проміжок 3 см, то довжина металевого стовпа повинна становити 3.13 м з урахуванням попередньо засипаного на дно 10 см шару щебеню. P>
Після установки всіх стовпах в будівельні роботи припиняються на 7 - 10 днів, щоб бетон придбав необхідну твердість. P>
Існує ще один метод встановлення стовпів - ручна забивання в грунт. Для цього одна людина в вертикальному положенні тримає трубу, а другий забиває її ударами кувалди по верхній частині труби. Варто зазначити, що цей спосіб вимагає від учасників процесу величезних фізичних витрат і часу, тому малопріменім в будівництві. P> Монтаж опорних лаг
Щоб профільовані листи стали повноцінним огорожею, між стовпами необхідно спорудити металеву обрешітку, до якої вони будуть кріпитися. Для цього необхідно між стовпами закріпити лаги. P>
Кількість лаг може бути різним, в більшій мірі це залежить від висоти листів. Для стандартної висоти листа в 2 метри необхідно дві паралельні лаги в нижній і верхній частині стовпів відповідно. P>
На стовпах у верхній і нижній частині наносяться позначки, за якими будуть монтуватися лаги. Від верхнього і нижнього краю необхідно відступити по 20 см. Ширина межу ними буде в межах 1.6 м, що цілком допустимо. Як лаг використовуються металеві профілі з перетином 20 × 40 мм або 20 × 45 мм. P>
Щоб закріпити профіль між сталевими стовпами, спочатку необхідно вимірювати відстань між ними, і за допомогою болгарки відрізати необхідний шматок від заготовки. Закріплювати рекомендується методом зварювання, яка гарантує надійність стикувальних місць. P>
Якщо досвід зварювальних робіт відсутній - можна профілі кріпити за допомогою Г-образних металевих куточків, але цей процес має кілька недоліків: трудомісткість і тривалість. А найголовнішим аспектом цього роду кріплення є можливе розхитування кріпильних елементів і подальші вібрації всіх ділянок забору. P> Кріплення профнастилу до металевого каркасу
Коли зібраний каркас своїми руками і перевірений на міцність - слід приступати до монтажу профнастилу. Для проведення кріплення потрібно участь в процесі, як мінімум двох осіб. Один буде притримувати лист правильно щодо каркаса, а другий кріпити. P>
Починати слід від одного з кутових стовпів. Притуливши лист до каркаса, необхідно стежити за горизонтальними і вертикальними площинами листа, адже в подальшому найменші відходження від нульової позначки загрожують нерівностями листів. P>
Після вирівнювання листа його закріплюють до металевих латах спеціальними саморізами з наконечником у вигляді свердла. Під цей вид саморізів не потрібно свердління отворів - він поглибиться в тіло профілю сам. Завдяки шестигранною широкої капелюшку з гумовою прокладкою - саморіз надійно закріплює профнастил і не дряпає його поверхню. P>
Спочатку для одного аркуша досить 4 саморізів, угвинчених по його кутах. Другий лист тулиться до першого таким способом, щоб стикувальні смуги були внахлест і кріпитися таким же способом. Весь процес повторюється ідентично з усіма подальшими листами. P>
По закінченню кріплення всіх листів по периметру або окремої частини забору необхідно повернутися до першого аркушу і закріпити його остаточно. Для цього - в кожну утоплену хвилю листа вкручується саморіз. Закріплення інших листів повторюється ідентично першому. Коли зверху і знизу листи якісно закріплені до каркасу - паркан вважається практично готовим. P> Догляд за парканом з профнастилу
Сучасний паркан прослужить довше, якщо дотримуватися кількох правил: p> Коли на поверхні листів з'являється забруднення у вигляді масляних плям або рясного шару пилу, їх необхідно видалити за допомогою теплої мильної води і м'якої дрантя. Вологу поверхню відразу протирається сухою ганчіркою, щоб не залишати розлучень. Не можна при чищенні поверхні використовувати абразивні губки або їм подібні аналоги. Вони можуть пошкодити лакофарбовий шар, в подальшому метал може піддаватися корозії. Після чистки листи не потребують додаткового полировании восковими аерозолями. Оптимальна відстань між стовпами забору з профнастилу
Відстань між цегляними стовпами або імітацією цегли може становити від 2 до 3 метрів. Безліччю досвідчених фахівців рекомендується відстань в 2 -2.5 метра. Це ідеальний варіант для зручного кріплення листів і надійності опорних стовпів. P>
Не мале значення має і можливість не стикування (зварювання) двох профілів при більшій ширині, адже стандартної довгою профілю вважається розмір 2.5м. Цілісний профіль - прослужить набагато довше. P> Як продовжити термін служби паркану з профнастилу?
Так як матеріал для забору досить довговічний (розрахований на 25 років служби), не вимагає особливого догляду, але деяких нюансів в процесі експлуатації слід дотримуватися: p> Не чистіть поверхню металевими йоржиками і не використовувати порошкові миючі засоби. Чи не піддавати поверхню обробки хімічними розчинами, а саме розчинниками. Не допускати появи глибоких подряпин, які піддають метал процесу корозії. У випадки їх виявлення їх негайно зафарбовують фарбою або прозорим лаком. Чи не розводити поруч з парканом вогонь і не встановлювати барбекю, адже від високої температури лакофарбове покриття може потріскатися. Весь металевий каркас і стовпи необхідно раз на рік покривати спеціальним водовідштовхувальним просоченням. висновок
Встановлення огорожі з профнастилу досить проста і не вимагає високих знань процесу. Забір буде радувати погляд довгі роки і без особливих способів догляду за його поверхнею. Даний вид забору - ідеальний бюджетний варіант для всіх господарів земельних ділянок. P>
Навигация
|
|
|
|